П’яту «Битву екстрасенсів» Костіцин починав тринадцятого

Битва екстрасенсів

Пізнавальна програма «Битва екстрасенсів» нині одна з
найрейтинговіших не лише на СТБ, а й у всьому українському
телепросторі. Чи не тому цієї осені знімають уже п’ятий сезон проекту.
По той бік екрана змагаються не просто екстрасенси, а представники шкіл
екстрасенсорики: біоенергетик, чаклунка, мольфар, астролог, телепат,
знахарка, космоенергетик, хіромант… Вони розслідують кримінальні
справи, розшукують зниклих, розкривають загадки нез’ясованих,
непояснимих подій…

Чи не страшно бути ведучим містичного шоу і спілкуватися з темними
силами, СіД розпитав у ведучого Павла Костіцина.

Павле, твої колеги з «Битви екстрасенсів» вирішили, що оскільки
прем’єра п’ятого сезону відбулася 13 числа, то це не простий збіг
обставин, а на удачу… Ти теж так вважаєш?

Мені сумно, що у слов’ян так багато прикмет негативного характеру… От,
приміром, для іспанців тринадцяте число нічого страшного не означає, бо
вони його просто викинули зі свого життя, себто у них ніде немає такого
номера. Люди позбулися його, аби не давив на їхню свідомість. Така ж
історія і з прикметою про чорну кішку: вони вирішили, що це навпаки —
на щастя. Якби й ми отак змогли змінити свідомість, відійшли від
лякливих прикмет, смутку, а більше раділи життю, то, можливо, воно
цілком налагодилося б… Щодо прем’єри 13 числа, то у мене немає жодних
стереотипів та очікувань, ніби це зможе чимось допомогти чи навпаки
щось зіпсувати. Головне, щоб рейтинг передачі був вищий за «тринадцять»
і глядачам подобалася «Битва екстрасенсів». Бо якщо ми робитимемо шоу
нецікавим, то не допоможе ні тринадцяте, ні будь-яке інше число.

Отже, Павло Костіцин у прикмети не вірить?

Єдине, чому надаю значення (так склалося з раннього дитинства), то це
тому, що повертатися таки погано. Тому коли щось забуваю вдома,
намагаюся не повертатися. Якщо ж без цієї речі не обійтися, то завше
перед тим, як знову вийти, заглядаю в дзеркало. Цей ритуал виконую
чітко. Може, від того мені легшає, тому й не потрапляю у якісь
халепи…

Ще в дитинстві я навчився «читати» знаки, тож моє знайомство з
екстрасенсами, наділеними неймовірними здібностями, допомогло
переконатися, що є вищі сили. Не називаю це потойбічним або паралельним
світом, а просто «вищі сили»…

Кажеш, віриш у Бога, але ж граєшся з темними силами… Не
страшно?

Церква вигадала дуже багато заборон та обмежень, але люди, що є щирими
вірянами, знають історію церкви, релігію, сприймають ці заборони, як
метушню. Церква вважає, що екстрасенсорні таланти у людей від диявола.
Я ж гадаю, що у вивченні екстрасенсорики грішного немає… Щоправда,
сказати, як захищаюся від усілякої негативної енергетики, не можу, бо
це однаково, що здати Гітлерові схему оборони Сталінграда. Але,
зізнаюся, в житті — не без цього. До того ж жодне знімання з
екстрасенсами для мене не минає безслідно: з майданчика повертаюся
додому із сильним головним болем, який пігулками годі вгамувати. Це
свідчить про те, що з цими людьми нелегко…

Скажи, а релігійні структури не вимагали закрити
проект?

Був конфлікт під час знімань другого сезону, але ми благополучно його
розв’язали. Також виникли непорозуміння з язичниками, які не дозволяли
на Лисій горі зняти один із конкурсів п’ятого сезону, ба навіть
виставили цілодобове оточення, щоб ми туди не потрапили. Цей конфлікт
закінчився викликом міліції і мало не бійкою…

Павле, якось ти сказав, що твоє завдання у цій програмі — стати
«Воландом, від погляду якого здригнуться всі телеглядачі України».
Досягнув мети?

Я людина — глибоко віруюча. І Булгаков, який написав про Воланда, теж
був щирим вірянином. Гадаю, щоб розповідати про темну сторону людської
натури, вивчати її, під силу лише релігійному митцеві, бо поринувши в
цю безодню, треба вміти здолати спокусу… Тому, мабуть, мій образ — не
гра у Воланда. Якщо я десь і сказав про це, то наразі переосмислив. Я
маю роль скептика, оскільки мій немаленький життєвий досвід змушує
багато речей не сприймати за чисту монету, себто я спершу аналізую,
відтак роблю висновки… А скептиком я мушу бути ще й тому, аби донести
глядачеві: перед ним справжній талант екстрасенсорики чи шахрай…

А такі бували у вашій програмі?

Гадаю, ми саме й допомагаємо розібратися — хто є хто. Звісно, немає
універсальних чарівників з паличкою, які в одну мить можуть розв’язати
всі людські проблеми. Хтось лікує (ось я, наприклад, став більше
довіряти цілителям), хтось може зазирати в майбутнє або минуле, хтось
знаходить людей, предмети, речі, що загубилися, хтось із цифрами
вправний… Світ незвичайних людей великий. Не скажу, що кожна третя
людина, яка проходить мимо, — екстрасенс, але задатки цих здібностей є
в кожному з нас. Якщо відчуваєте, що з вами відбувається щось містичне,
незрозуміле, не бійтеся, а навчіться це аналізувати, оцінювати. І тоді
той світ вищих сил не лякатиме…

Матері, які просять з’ясувати вбивство доньки, сина, вірять
учасникам вашого шоу? Екстрасенсам насправді вдається допомогти цим
людям?

Упродовж трьох років я спілкуюся з ними й дедалі більше вражаюся:
скільки в нашому житті горя! Скільки людей на межі безвиході у пошуках
сина-дочки: живий? помер? повернеться чи ні? Тож для них екстрасенси —
остання надія. І вони таки допомагають: знаходять відповіді. Відтак
люди мають душевний спокій.

Якось під час знімань трапився унікальний випадок на кладовищі в
Запоріжжі: мати не вірила, що в могилі лежить її дочка. Екстрасенси
підтвердили підозри жінки: в могилі насправді не її дитя. «Вона не тут,
але доньки немає й серед живих». І тут сталося щось незвичайне: коли
одна з найсильніших учасниць п’ятого сезону заспокоювала жінку, мовляв,
варто відпустити дочку в кращий світ, не мучитися, у цей момент на
плече матері сіла …пташка…

Чула, що містичні випадки відбуваються й за лаштунками
телеекранів…

Так. От одна з учасниць п’ятого сезону зурочила всю знімальну групу.
Про це ми навіть розповіли в одній із програм. Оскільки ми направду
сильно злякалися, то залишити це без уваги було б легковажно. Добре, що
разом із чорними магами у передачі беруть участь і білі. Вони й
допомогли нам упоратися з цією проблемою…

Запитувала Жанна КУЯВА

«Сім’я і
Дім»

Мова оригіналу