PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
Жанна Рамазанова: «Я можу передбачити майбутнє, розповісти про сьогодення, відновити картини з минулого» | Битва екстрасенсів
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9ImJpdHZhLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Жанна Рамазанова: «Я можу передбачити майбутнє, розповісти про сьогодення, відновити картини з минулого»

Битва екстрасенсів

Казашка Жанна Рамазанова запам’яталася нам по третьому
сезону реаліті-шоу "http://www.stb.ua/xsense/#http://www.stb.ua/xsense/images/uploads/photo_1.jpg">
«Битва екстрасенсів»
своїми загадковими камінчиками. Вони її
практично ніколи не підводили, тому не дивно, що вона опинилася серед
фіналістів «Битви». Про її методику, участь в шоу та про інші цікаві
факти, читайте в нашому інтерв’ю.

Жанна, розкажіть, з чого почалася ваша участь в реаліті-шоу
«Битва екстрасенсів»? І чи було Вам відомо про цю програму
раніше?

Оскільки я сама родом із Казахстану, про цю програму я практично нічого
не знала. Абсолютно випадково в газеті вичитала, що цей конкурс
проходить в Україні, на каналі СТБ. Після цього я приїхала і пройшла
кастинг. Ось таким чином, я і потрапила на проект.

Як ви розцінюєте вашу участь в цьому шоу? Що вам дало участь в
«БЕ»?

Були конкурси, коли нам закривали очі, ось це мене обурювало. Адже я
свою справу знаю, займаюся цим вже 15 років. Ну ось, як мені визначити,
наприклад, колір із закритими очима? Для мене це було новим
випробуванням. Але битва є битва, а шоу є шоу. Але я задоволена, що
попала на цей проект.

Чи складно Вам було працювати на одному майданчику з іншими
екстрасенсами?

Я дуже спокійна людина, тому просто виконувала те, що добре знаю й
умію. На всіх учасників я дивилася з розумінням – адже вони такі ж, як
і я – екстрасенси, народні цілителі. Так, що я нормально ставилась до
такої ситуації.

Жанна, розкажіть про свою методику…

Я сама ворожу – знаю ворожіння на бобах і на камінчиках. Все це
передавалося у нас в роду з покоління в покоління. Мені розповідали, що
пращури мої ворожили на баранячих фекаліях. Це зараз ми стали
цивілізованими людьми і перейшли на боби, на камінчики. Нашій методиці
приблизно вже років сто.

Про що можуть розповісти ваші камені?

Я можу передбачити майбутнє, розповісти про сьогодення, відновити
картини з минулого. Багато що можу, даю поради, інколи навіть по
телефону.

Родичі підтримують ваш дар, якось допомагають його
розвивати?

Вони не дуже серйозно розуміють, і якось байдуже ставляться до цього.
Навіть, коли я їхала на кастинг, вони не підтримували мене. Обурювалися
навіть сусіди. Всі вони вважали, що цей проект мені не потрібен,
оскільки мене вже і так знають на батьківщині. Проте я зовсім не
шкодую, що взяла участь в цьому проекті.

Цікаво, як у вас в країні ставляться до людей, які володіють
екстрасенсорними здібностями?

Дуже позитивно ставляться, але з осторогою. Ось, наприклад, я
зустрічала тут людей, які ворожать на картах, у нас такі методи не
прийнятні, таких людей у нас не зараховують до екстрасенсів. Особисто я
працюю без реклами, до мене приходять по знайомству, або за чиєюсь
порадою. Ось до тих, хто дає рекламу в нас, якраз і ставляться з
обережністю.

Жанна, і, наостанок, хотілося б у Вас запитати, чи цікавитесь
Ви іншими методиками, або більш вузькопрофільно працюєте?

Можу сказати стосовно карт, я знаю про них лише те, що є гральні, є
ТАРО, а на проекті я дізналася про існування різних видів. Виявляється,
щоб навчитися по ним ворожити, досить купити книгу. Такого мені не
потрібно). У мене є свій дар, і його потрібно цінувати. В кожного
повинно бути щось своє.

Валентина Брусенко