PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9ImJpdHZhLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Екстрасенси – існують! І доводять свої паранормальні здібності перед телекамерами каналу СТБ

Битва екстрасенсів

Video: Екстрасенси – існують! І доводять свої паранормальні здібності перед телекамерами каналу СТБ

Виявляється, екстрасенс — це не завжди показний чоловік із пронизливим поглядом. Чимало людей, які мають незвичайні здібності, практично нічим не відрізняються від навколишніх. За винятком, певна річ, наявності в них «надприродного» дару. У цьому можна було переконатися на зніманнях програми «Битва екстрасенсів», прем’єра якої відбудеться в неділю, 28 жовтня, на каналі СТБ.



Один із наймолодших учасників програми, Дмитро Нікітін (прізвище на прохання учасника змінене) — на вигляд звичайний 15-річний хлопець, хіба що дещо сором’язливий. Єдине, що відрізняє його від більшості однолітків, — особливий «променистий» погляд карих очей і вельми приваблива, відкрита усмішка.



За його словами, уперше він відчув у собі незвичайні здібності десь рік тому, побачивши незрозуміле світіння навколо власних долонь.



— Спочатку я не надав цьому значення, але через кілька місяців побачив ауру іншої людини. Звісно, спочатку я трошки злякався, бо не збагнув, що це за світіння та звідки воно узялося, — зізнається хлопець.



Однак згодом Дмитро навчився не лише бачити ауру, а й визначати хвороби внутрішніх органів, знімати біль у спині. Крім того, він досить точно пророкує погоду на день і не раз допомагав друзям і знайомим знаходити загублені речі.



А якось він виявив, що в кав’ярні, яка належить друзям його мами, прикрощі у вигляді частих бійок, речей, що з невідомих причин падають, і пляшок із газованою водою, що вибухають, трапляються не «просто так». Під багатоповерхівкою, в якій розміщується кав’ярня, Дмитро виявив певні потойбічні субстанції, які, за його словами, і «творили казна-що». Він пояснив їхню появу тим, що на перший поверх житлового будинку «стікали» проблеми й клопіт мешканців, принесені ними з роботи, із зовнішнього світу. Після деяких зусиль юному екстрасенсові вдалося «домовитися» з потойбічними силами, і вони дали приміщенню спокій. Як стверджують очевидці, після цього пляшки з газованою водою перестали вибухати, а продукти — псуватися.



Дмитро воліє не розповідати однокласникам і чужим дорослим про свій дар: зазвичай ставлення до цих здібностей у людей насторожене або скептичне. Зате мама приймає свого сина таким, який він є.



— Дмитро занадто добрий і ще не навчився не брати близько до серця клопоти чужих людей — тому й «дістає» часто. Він намагається допомогти всім, а це забирає багато енергії, — пояснює вона.



Його мама усвідомлює, що життя їхньої родини вже змінилася, а після того, як вся країна побачить її сина в телешоу на каналі СТБ, зміниться ще більше. Але вона готова в усьому підтримувати сина.



Оксана Івахненко, «Газета по-київськи»

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: