PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjwhLS0gPHN0eWxlID4gDQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+IC0tPg0KDQo8IS0tIDxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+IC0tPg0KPCEtLSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMyAtLT4NCg0KPCEtLSA8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+IC0tPg0KPCEtLSA8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+IC0tPg0KDQo8IS0tIC81ODMwMjg0NC9TTERTX1NUQl9TdGlja3lfTGVmdCAtLT4NCjxzdHlsZT4NCi5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAxNjBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDsgfQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTM0MHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAxNjBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNjIwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDMwMHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KPC9zdHlsZT4NCjxzY3JpcHQ+DQpnb29nbGV0YWcuZGVmaW5lU2xvdCgnLzU4MzAyODQ0L1NMRFNfU1RCX1N0aWNreV9MZWZ0JywgW1szMDAsIDYwMF0sIFsyNDAsIDYwMF0sIFsxNjAsIDYwMF1dLCAnZGl2LWdwdC1hZC0xNTQxNjc2MjQ3Nzc2LTAnKS5hZGRTZXJ2aWNlKGdvb2dsZXRhZy5wdWJhZHMoKSk7DQo8L3NjcmlwdD4NCjxkaXYgaWQ9J2Rpdi1ncHQtYWQtMTU0MTY3NjI0Nzc3Ni0wJyBjbGFzcz0iZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQiPg0KPHNjcmlwdD4NCmdvb2dsZXRhZy5jbWQucHVzaChmdW5jdGlvbigpIHsgZ29vZ2xldGFnLmRpc3BsYXkoJ2Rpdi1ncHQtYWQtMTU0MTY3NjI0Nzc3Ni0wJyk7IH0pOw0KPC9zY3JpcHQ+DQo8L2Rpdj48IS0tU3RpY2t5IFJpZ2h0LS0+DQoNCg0KPCEtLSA8c3R5bGUgPg0KLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDsgfQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTM0MHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAxNjBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE2MjBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMzAwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KPC9zdHlsZT4gLS0+DQo8IS0tIDxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+IC0tPg0KPCEtLSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiAtLT4NCjwhLS0gPGlucyBjbGFzcz0iYWRzYnlnb29nbGUgZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIiDQogICAgIHN0eWxlPSJkaXNwbGF5OmlubGluZS1ibG9jayINCiAgICAgZGF0YS1hZC1jbGllbnQ9ImNhLXB1Yi0yMDcwODkwMjU2MzM3NzY1Ig0KICAgICBkYXRhLWFkLXNsb3Q9IjMzNDA3NDk2ODMiPjwvaW5zPiAtLT4NCjwhLS0gPHNjcmlwdD4NCihhZHNieWdvb2dsZSA9IHdpbmRvdy5hZHNieWdvb2dsZXx8IFtdKS5wdXNoKHt9KTsNCjwvc2NyaXB0PiAtLT4NCg0KPCEtLSAvNTgzMDI4NDQvU0xEU19TVEJfU3RpY2t5X1JpZ2h0IC0tPg0KPHN0eWxlPg0KLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDsgfQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTM0MHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAxNjBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE2MjBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMzAwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KPC9zdHlsZT4NCjxzY3JpcHQ+DQpnb29nbGV0YWcuZGVmaW5lU2xvdCgnLzU4MzAyODQ0L1NMRFNfU1RCX1N0aWNreV9SaWdodCcsIFtbMjQwLCA2MDBdLCBbMzAwLCA2MDBdLCBbMTYwLCA2MDBdXSwgJ2Rpdi1ncHQtYWQtMTU0MTY3NTgyNDg0OC0wJykuYWRkU2VydmljZShnb29nbGV0YWcucHViYWRzKCkpOw0KPC9zY3JpcHQ+DQo8ZGl2IGlkPSdkaXYtZ3B0LWFkLTE1NDE2NzU4MjQ4NDgtMCcgY2xhc3M9ImV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIj4NCjxzY3JpcHQ+DQpnb29nbGV0YWcuY21kLnB1c2goZnVuY3Rpb24oKSB7IGdvb2dsZXRhZy5kaXNwbGF5KCdkaXYtZ3B0LWFkLTE1NDE2NzU4MjQ4NDgtMCcpOyB9KTsNCjwvc2NyaXB0Pg0KPC9kaXY+
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9ImJpdHZhLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Павло Костіцин – про концерт Мілен Фармер і французьку Рив’єру

Битва екстрасенсів

Video: Павло Костіцин – про концерт Мілен Фармер і французьку Рив’єру

Ведучий «Битви екстрасенсів»
Павло Костіцин, за його зізнанням, – затятий мандрівник, а крім того –
шанувальник Мілен Фармер. Цього місяця він встигнув побувати в Ніцці на
її концерті, принагідно об’їздивши все Лазурне узбережжя Франції.
Звідти Павло привіз купу вражень, якими й вирішив поділитися з
нами.

Для мене – людини публічної – було несподівано відчути, що я в 34 роки
можу бути таким «божевільним» фанатом. Можливо, це й добре, що в мені
прокинулося таке дитинство. Сам я від себе такого не очікував. У
посольстві Франції в мене запитали, куди я їду й навіщо. Я відповів, що
на концерт Мілен Фармер у Ніццу. У відповідь я почув здивоване: «Це ж
треба, всі їдуть на Мадонну, а ви – на Мілен Фармер!» Це була для мене
дуже довгоочікувана поїздка. Квитки ми з друзями купили ще торік у
жовтні. Це був останній докризовий жест. Купуючи квитки, я був
уражений, які ж все-таки у світі є персоналії, що квитки на їхні
концерти розкуповуються миттєво – за півроку, за рік. Навіть не в
касах, а в Інтернеті. Тур починався в Ніцці. Практично в кожному місті
в неї по два концерти, і нам удалося купити квитки на другий. Концерт
уразив не тільки своєю організацією й видовищністю. Насправді в Мілен
Фармер найдорожчі постановки у світі. Наприклад, бюджет фінального
концерту в Парижі 2006 року становив 30 мільйонів євро!!! Видовище в
Ніцці було просто неймовірне, я побачив такі технології, які в нас ще
не використовуються. Вона щораз робить своє шоу несхожим, і їй це
вдається. Концерт був призначений на 9 вечора – о 9 він і почався.
Жодних інцидентів, жодних п’яних фанатів, усе дуже культурно. Я
зрозумів просту істину: справжній фанат іде на концерт не напитися, а
для того, щоб отримати задоволення, і він ніколи не зробить нічого
поганого. Там були такі віддані шанувальники… Я намагався знайти
співвітчизників, користуючись нецензурною лексикою, яка, безумовно,
виражала винятково захват від того, що відбувалося. Але, на жаль, ніхто
не відгукнувся. Я відчув справді дитячий захват від цього виступу. Але
не минулося й без неприємної події, про яку зараз і розповім.

У мене на Лазурному березі колись відбувалися зйомки «Ігор патріотів»,
тому я вважав, що чудово знаю цю місцевість. Ми з друзями взяли машину
напрокат, і я вирішив показати всім Лазурний берег. Ми проїхали його
весь: від Сен-Тропе до містечка Ментон на кордоні з Італією. І от
напередодні концерту сталася просто детективна історія. Мені здавалося,
що такого зі мною трапитися не може. Я людина відповідальна, серйозно
ставлюся до організації поїздки, планування, розрахунків маршрутів.
Адже я затятий мандрівник. Отже, того дня всі ми – поголені, причесані,
випрасувані – виходимо з готелю, сідаємо в машину, їдемо в гарному
гуморі на концерт… А мешкали ми в місті Фрежус – між Сен-Тропе й
Ніццою. До Ніцци нам було їхати кілометрів 35 серпантинами, а це з
відчуттів усі 70. Тому ми користувалися швидкісними платними трасами.
Діставшись Ніцци, перед концертом ми вирішили повечеряти. Повечеряли
весело, смачно. Але ось тут і трапився казус: розплатитися за вечерю
нам виявилося нічим! Тому що всі – абсолютно всі! – забули в готелі
свої портмоне. За платні траси ми розплачувалися в автоматах дрібними
монетами, які валялися в машині, тому відсутності гаманців ніхто не
помітив. А от у ресторані довелося залишити в заставу страшенно дорогий
фотоапарат. Важко було пояснити офіціантці, яка погано знає англійську,
що ми не волоцюги, а просто забули гроші. Навдивовижу, вона спокійно це
сприйняла й погодилася. За останні монетки ми вилучили автомобіль із
платної стоянки й поїхали на концерт, тому що повернутися за грішми ми
ніяк не встигали. Слава богу, на концерт приїхали вчасно. І там
відчуття стресу як рукою зняло. Зустріч із кумиром – це щось. Коли
концерт закінчився, ми ввели в GPS-навігатор наш готель, що допомогло
щасливо проїхати до нього безкоштовними трасами. Віват, технології! :)
Зрештою все завершилося добре: і концерт подивилися, і фотоапарат
наступного дня забрали. Тому хочу всім мандрівникам, які вирушають
подорожувати по Європі на авто, дати дуже корисну пораду: завжди мати в
бардачку розмінну монету. Адже всяке трапляється. :)

Записала Олена Колесник

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: